На сьогодні лише третина невеликих китайських підприємств відновили виробництво.
Спалах коронавірусу значно порушив трудові відносини і логістику. При цьому, великі виробники зазнали менше збитків, але все ще відчувають матеріальні складнощі від загальнонаціональних зусиль Китаю щодо стримування епідемії. На це вплинули жорсткі обмежувальні заходи, введені китайським урядом на кордонах провінцій країни.
На швидкість відновлення роботи фабрик безпосередньо впливає їх розмір і обсяги замовлень, пояснюють в Міністерстві промисловості та інформаційних технологій Китаю. Так, за державними даними, тільки 30% невеликих промислових підприємств країни до середині березня працюють на повну силу.
Як відновлюють роботу малі підприємства?
На даний момент практично повне блокування великих промислових ділянок Китаю почало послаблюватися. Разом з тим, вже зараз на всіх рівнях виробництва спостерігається порушення ланцюжка поставок. Незалежно від масштабу компанії.
Інвестори поки не знають, чого чекати надалі. Оскільки всі антикризові стратегії передбачали вихід з ринку одного-двох критично важливих постачальників. Сценарій не передбачав економічну зупинку практично всієї країни.
Разом з тим, невеликі виробники почали активну роботу з відновлення виробництва та залучення додаткової робочої сили. При оптимістичному прогнозі, ситуація повинна поступово покращитися до кінця березня.
Наприклад, більшість постачальників в текстильній промисловості відновили менше третини виробничих потужностей. Поки що, частина відновлення роботи для малого бізнесу припадає на адміністративні та комерційні відділи. При цьому, виробнича частина все ще призупинена.
Дефіцит робочої сили впливає на виробництво
Всі фабрики відчувають гостру нестачу трудових мігрантів, які становили більшу частину штату. Поки що не всі працівники можуть дістатися з віддалених регіонів, де ще діє карантин. В результаті чого значні трудові ресурси виявилися в ізоляції в Сичуані, Хубеї, Гуйчжоу і провінції Хенань.
Офіційний урядовий аналіз мереж роумінгу мобільних телефонів в провінції Гуандун показав, що за станом на 23 лютого близько 10 млн робочих застрягли в своїх рідних містах. Причому 1,7 млн людей опинилися в ізоляції у провінції Хубей, епіцентрі епідемії, значна частина якої до сих пір залишається закритою. І якщо великі китайські підприємства можуть дозволити організувати трансфер для співробітників, то дрібні підприємства не мають для цього фінансових можливостей.
При нестачі трудових ресурсів, попит на китайську продукцію зростає. Наприклад, завод компанії Rifeng Group — виробника промислової продукції для трубопроводів, був завалений замовленнями. Покупці намагаються організувати доставку заздалегідь напередодні прогнозованого ажіотажу навесні. Але з найбільшим виробничим комплексом в Фошані, який працює на 70%, завантажений повністю, в основному через відсутність операторів машин.
Витрати на співробітників будуть зростати
Це і фінансова сторона питання для фабрики, оскільки для випуску продукції потрібно не менше 300 працівників. Якщо їх будуть наймати через брокерів, потрібно буде платити від 2000 до 3000 юанів ($ 426) за кожного працівника за контрактом на місяць. Для порівняння, зарплата для постійних працівників на повний робочий день становить 1800 юанів. При цьому, експортний бізнес компанії в більш ніж 80 країнах вже почав працювати безперебійно, а логістична і експортна інфраструктура всередині Гуандуна нормалізувалася.
Покупці товарів з Китаю також відзначають позитивну динаміку. Якщо ще в лютому близько 61% постачальників ще не працювали, зараз цей показник становить до 10%. З топ-110 промислових постачальників на сьогодні тільки 10 недоступні.
